Учнівська творчість

Хто в математиці найважливіший?

                                                                         Автор: Тріска Анастасія 

   Жили – були в королівстві Математики дії Додавання та Віднімання. Одного разу вони завели сварку, яка з дій важливіша. Додавання говорило:

-         Я – важливіше, тому що якщо до однієї цифри додати іншу, то утворюється нова цифра.

А віднімання й собі добавляє:

-         Є ні, я найважливіше! Не завжди ж все додавати. Без мене б не існувало ні торгівлі, ні життя!

Так вони сварилися дуже довго, кожен доводячи свою правоту та свою важливість для країни Математики.

   Аж тут на горизонті з’явилися ще й цифри. Почувши сварку Додавання та Віднімання, вони й собі давай сперечатися.

-         Я – найважливіший ,- кричить Нуль, - бо без мене й Математики не існувало б!

-         Ти – ніщо, порожне місце! – кричить Одиниця – Інше діло – я!

-         Та ти – найменша цифра! – говорять цифри.

Одного разу відкрила дівчинка Оленка книжку і почула сварку, яка розгорнулася в країні.

-         Ви Додавання та Віднімання не існували б без цифр, а цифри не можуть існувати без вас, ну а люди за допомогою цифр та арифметичних дій не можуть уявити своє життя.

Цифри та арифметичні дії зрозуміли, що кожен з них доповнює один одного, а якщо не буде когось із них, то не буде й існувати й математики.

Як нуль провчили

                                                               Автор: Славка Віталій 

В одній країні було королівство Математики. Правили там дві сестри – принцеси. Одну з них звали Додавання, а іншу Віднімання. Все було  в цьому королівстві добре. Всі жили дружно й турбувалися один про  одного.

Та був у цьому королівстві злий чаклун – Нуль. Він вирішив заволодіти королівством, тому надіслав листи сестрам, в яких говорив, що кожна сестра хвалиться, що вона найважливіша в королівстві. Принцеси розсердилися одна на одну і почали сваритися. А потім почали збирати війська, щоб доказати, хто з них найголовніший.

   Та трапилося так, що проїжджали цим королівством два принци – брати: Множення та Ділення і побачили, що робиться в ньому. Дівчата дуже сподобалися їм. Принци сказали їм:

-         Чому ви сперечаєтеся? Адже, ви важливіші та головніші обоє. Без вас люди б не дізналися, ні скільки вони врожаю зібрали, ні на скільки більше вони зібрали пшениці, картоплі, яблук та всього іншого в порівнянні з попереднім роком. Без вас не буде успіху та ладу в королівстві.

Сестри подумали та й зрозуміли, що юнаки праві. Вони вибачилися одна перед одною, обнялися і знову сонце радості засіяло в їх краї.

   Раптом де не взявся злий Нулик. Він розлютився і сказав, що хотів заволодіти королівством, поки дівчата сварилися. І тут принци зрозуміли, хто винен у цій сварці. Тож вони й сказали:

-         Бути тобі порожнім місцем, але дуже необхідним.

Так і сталося, що нуль в складі числа дуже важливий, але наодинці ніщо. 

Одного разу відкрила дівчинка Оленка книжку і почула сварку, яка розгорнулася в країні.

-         Ви Додавання та Віднімання не існували б без цифр, а цифри не можуть існувати без вас, ну а люди за допомогою цифр та арифметичних дій не можуть уявити своє життя.

Цифри та арифметичні дії зрозуміли, що кожен з них доповнює один одного, а якщо не буде когось із них, то не буде й існувати й математики.

Незвичайна подорож

                                      Автор:Тріска Тетяна (8 клас)

    У великій і загадковій країні Математиці жив хлопчик на ім'я Ікс. В нього не було жодного друга. Ніхто не знав цього хлопчика. Тому він вирішив піти мандрувати, щоб знайти друзів. У своїй оселі Ікс знайшов потаємне місце, де лежала чарівна карта. На ній були позначені держави дивовижної країни Математики. Він взяв ту карту і пішов у далеку дорогу. Довго мандруючи, він потрапив до замку одиниць. Там жили прості люди. Ікс запропонував подорожувати з ним. І всі вони рушили далі. Незабаром зустріли замок десятків. Де всі жителі цього замку радо їх зустріли. Деякий час вони провели разом, грались, веселились. Потім їм стало сумно розлучатись. Тому жителі двох замків відправилися разом шукати нових друзів. Пройшов деякий час, і вони потрапили до замку сотень. їм всім дуже сподобалось бути разом, і вони вирішили збудувати одне єдине місто під назвою Натуральні числа. Вони живуть й нині у місті Натуральні числа, у великій країні Математиці. А всі бажаючі познайомитися з цими числами можуть помандрувати до чарівної країни Математики.

Місто Дробів

                                   Автор:Рафальська Тетяна (8 клас)

     Якось я потрапила до міста Дріб в цьому місті мешкали дроби. І я побачила, що всі звичайні дроби чомусь сперечаються. Я підійшла до них і запитала - «Чому ви сперечаєтеся?» Дроби мені відповіли, що вони сперечаються через, те що кожен із них вважає себе кращим за іншого і не могли визначити найкращого. Тоді я їм запропонувала оголосити конкурс на найкращого звичайного дробу. Всі погодилися. Через декілька годин було розвішано оголошення про конкурс. Всі дроби одразу почали готуватися дізнавшись про вимоги конкурсу. Потрібно було придумати своє привітання, показати свій коник і придумати приклад. А через кілька днів відбулися змагання. Кожен дріб показав чудове привітання. У кожного було неповторний коник. І саме головне у всіх дробів були неперевершені приклади. Коли судді почали ставити бали (а суддями були знаки + -/*=) то у кожного дробу виявилося, що були однакові бали. І тут дроби почали нервувати, а судді почали щось обговорювати. І коли судді обговорили, то сказали, що перемогла дружба. Але дроби не могли зрозуміти як це. Потім судді почали пояснювати, що кожен дріб однаковий і має рівні права, тому серед них нема кращого.

Дроби все добре зрозуміли і їм стало дуже соромно, що вони себе так вели.

            СУПЕРЕЧКА ДРОБІВ

                                       Автор:Терлевич Денис (8 клас)

       Два дроби сперечалися хто з них більший. Дріб ⁴/₃ говорив, що він більший за дріб ¹⁴/₃ тому, що він має цілу частину. А дріб ¹⁴/₃ говорив, що він більший через те, що в нього великий чисельник.

Вони довго сперечалися і вирішили, що потрібно спитати в королеви Математики.

Королева недовго думаючи сказала, що суперечку зможе вирішити лише між правильними дробами.

Дроби дуже здивувалися, але не знали хто з них неправильний дріб. Вони вирішили звернутися до старої мудрої чаклунки бабусі Теореми. Вона сказала, що для того, щоб стати справжнім дробом треба зробити все, що написано в цих старих сувоях. І дала кожному по одному і відразу заснула. Вона ж була занадто старою.

     Дроби швиденько розійшлися зі тими сувоями по своїх домівках. Кожному хотілося стати справжнім дробом.

А вранці, коли зійшло сонце дріб ⁴/₃ зі слізьми на очах

постукав до дробу ¹⁴/₃. Він журився, тому що його сувій був чистим листком паперу і він не зможе стати правильним дробом. А дріб ¹⁴/₃ вже чекав його на лавочці біля свого будинку, весь закутаний в велику ковдру. Він протягнув дробу ⁴ /₃ свій сувій в якому було написано: «Чисельник поділи на знаменник - частка буде цілою частиною, а остача чисельником».

- Мені дуже соромно, - сказав дріб ¹⁴/₃, і скинув з себе ковдру.-Я точнісінько такий же, як і ти.

Дроби зраділи, бо зрозуміли, що вони рівні. Вони пішли до королеви Математики і пообіцяли більше не сваритися і стали друзями нерозлийвода.

                                                                         Дроби

                                                                               Автор:Скопінська Олена 

Є така планета Математика. В ній знаходиться дуже загадкове місто, під назвою Дроби. Місто населяють дуже цікаві і незвичайні жителі. Вони проживають на таких вулицях: Десяткова, Мішана, Правильна і Неправильна. Відповідно до назв вулиць, на них проживають такі ж самі жителі: на Десятковій - десяткові, на Мішаній - мішані. Десяткові жителі незвичайні тим, що за одним чи декількома числами йшла ціла черга інших чисел. Правильні жителі - це тато з сином чи мама з донькою на плечах. Та були й такі, що тато носив свого тата. І всі говорили, що це неправильно. Правильні дроби ходили до школи, де навчались цілі числа. І цим вони утворювали мішані дроби. І хоч вони жили кожен на своїй вулиці, та були дуже дружніми. Всі разом ходили на прогулянки чи в кінотеатр.

Рукавичка

                                                                                                             Автор: Осипчук Яна 

     Ішов дід лісом та й загубив рукавичку. От іде по стежці Одиниця, яка довго шукала теплого притулку. Побачила рукавичку та й сховалася туди. Через деякий час прозвучав голос:

-         Хто – хто в рукавичці живе?

 А створіння відповідає:

-         Це я – Одиниця! А ти хто?

-         А я – Двійка. Пусти, будь – ласка, мене погрітися!

    Вона й пустила. Приготували вони разом їжу, та й пополуднували. Коли знову чути:

-         Хто – хто в рукавичці живе?

-         Одиниця й Двійка. А ти хто?

-         Я – Трійка. Пустіть і мене!

     Цифри і її пустили. Потім ще прийшли Четвірка та П’ятірка. Вони й тих пустили. Тепер кожен сидів у своєму пальчику. Та до рукавички знову попросилася цифра Шість.

-         Та куди ж тебе? Ми ж кожен у своїй кімнатці.

     Та вона так жалібно просилася, що Двійка впустила її до себе. А потім Одиниця, наслідуючи приклад подруги, впустила до себе семірку. Цифра Чотири потоваришувала ся з цифрою Вісім, а П’ятірка запросили на чай дев’ятку. Потім вони почали ходити один до одного в гості, так і утворилися двоцифрові, трицифрові та багатоцифрові числа. Раптом звідкись пролунав гавкіт дідусевого собачки і цифри кинулися навтьоки. Спочатку бігла 1, потім 2, далі 3,4, 5, 6, 7, 8 і останньою 9. Так і утворився натуральний ряд чисел.

Казка про країну математику

                                                                                                            Автор: Борисовець О. 

   Існувала ще в давні часи країна Математика. Її жителями були: трикутники, чотирикутники, прямокутники та кола. Одного разу відбулася суперечка між чотирикутником та прямокутником. Вони ніяк не могли визначити, хто з них найкращий. Чотирикутник говорив:

-         Самий рівненький, гарненький це – я!

Прямокутник і собі волав:

-         Це – я найгарніший, найрівніший, найкращий!

Почули це Коло і Трикутник. Коло говорить:

-         Потрібно щось робити, друже, а то як же ми існуватимемо без прямокутника чи трикутника?

-         Так, це справді неподобство якесь. Гей, друзі, ану годі суперечок! – заволав Трикутник.

-         Та досить Вам, бо якщо ви й далі будете сперечатися, то ми змушені будемо вигнати вас з країни Математики. А як же дітлахи обійдуться без Вас?

-         Ви обидва гарні, рівні і гідні жити в країні Математиці, бо Ви їй потрібні, тому припиніть.

Чотирикутнику і Прямокутнику стало соромно за свої вчинки і вони помирилися. І до сьогодні вони залишаються друзями не розлий вода.  Їх навіть почали однаково називати: Прямокутник – чотирикутником, а Чотирикутник – прямокутником.

Пригоди у Цифровому місті

Автор: Мельник Яна

   Другим містом у Країні Математиці було Цифрове містечко. А мешканців у ньому було всього лише десять. Найстаршим був круглий Нуль. Але він був таким старим, що оселився в найдальшому будинку міста і нікуди звідти не виходив. Інші цифри жили по периметру великої квадратної площі. Парні цифри жили з одного боку, а непарні - з другого. І всі вони поважали Одиницю, бо, хоч вона і була самою худою й маленькою, та з нею можна було проводити всі прості математичні операції - додавати, віднімати, множити і ділити.

   Пройшло кілька років і Одиниця так запишалась своїм становищем, що ходила по місту з задертою головою і всі повинні були з нею вітатися.    

Дев'ять інших цифр не знали, як це змінити. Адже вони все це затіяли давним - давно. Вони пішли до Нуля питатися поради. Спочатку бігла Двійка. А чого бігла? Бо схожа була на коня. От тільки з коротесенькими ніжками, тому біг дуже нагадував стрибки. Далі поважно перевалювалась трійка, Вона була подібна на іграшку - неваляшку, але трохи поламану. Більше схожою на іграшку була  Восьмірка. Четвірка, наче перевернутий стілець, Але її довгі ноги несли свою господиню дуже швидко. Семірка була схожа на великого птаха. Мабуть, журавля. Наче близнюки, ззаду прямували Шестірка і Дев'ятка. От тільки одна була віддзеркаленням іншої. А П’ятірка? Вона йшла позаду Двійки. Вона й не знала, на що вона була схожа.

   Цифри зібрались перед будинком Нуля.

А що він сказав:

- Важливі всі цифри, і хоч Одиниця - сама популярна цифра, але вона ніщо без решти. Сама Одиниця не складе всі числа у світі. Тому хочу запропонувати перестати з нею розмовляти. А для Одиниці це стане уроком.

    Кілька днів цифри не звертали увагу на найменшу мешканку міста. А Одиниці через це стало дуже самотньо. Ніхто з нею не вітався, ніхто не розмовляв.

    Тому наступного ранку ця пихата цифра сама почала зі всіма вітатися.

Адже всі цифри потрібні.

Як чотири мушкетери врятували країну Математику

Автор: Демчук Анастасія

   Одного разу у королівстві Цифр сталося нещастя – занедужала королева Дванадцятка. І у свою відсутність поставила головною на трон свою молодшу сестру Двійку. А вона створила в королівстві хаос. Цифри відмовлялися працювати одна з одною, і від цього не можна було скласти ні одного прикладу, рівняння чи задачі. Відрізки та лінії посварилися з метрами та сантиметрами, а промені зовсім відмовилися виходити зі своїх будиночків.

    І ось одного разу відважні та хоробрі мушкетери: Додавання, Віднімання, Множення та Ділення вирішили врятувати королівство від хаосу та сварок. У замку запанували спокій, взаємодопомога і дружба між цифрами. Королівство було врятоване, воно стало ще сильнішим та багатшим.

     Королева  Дванадцятка цьому дуже зраділа і швидко одужала.

Країна чисел

Автор: Демчук Анастасія

    Було це дуже давно. За двадцять земель від нашого краю розкинулася країна Чисел. А її жителі мешкали в будиночках, що нагадували трикутники, квадрати, конуси.

    Цікаво було те, що жоден житель країни не мав друга. А не давав їм подружитися злий чаклун Нуль. Він завжди сіяв між цифрами сварку, брехні та хаос. А робив він це тому, що не був він натуральним числом.

     І от одного разу у країну завітала принцеса Одиниця. Вона змогла заприятелювати з кожним числом і утворила натуральний ряд чисел. Ось так у кожної цифри з’явився друг.

Справжній друг

Автор: Камишна Вікторія

   В африканській савані жили Рівносильні рівняння, Рівняння першого ступеня, Лінійні рівняння та їх подруга Алгебра. Вони дуже добре товаришували. Цілими днями гралися разом і розв’язували різні рівняння. Алгебра була найрозумнішою, тому вигадувала різні завдання. Всі її дуже любили.

    Одного разу між друзями утворилася суперечка: хто найкращий друг Алгебри.

-         Я! Я найкращий друг! – вигукнуло Лінійне рівняння.

-         Ні, я! – заперечило Рівносильне рівняння.

-         А от і неправда! – виступило вперед Рівняння першого ступеня.

-         Не сперечайтеся друзі! Я люблю Вас усіх! – сказала Алгебра.

Та ті не слухали її.

-         Давайте запитаємо в мудрої Математики!

Мудра Математика жила в чарівній бібліотеці. Друзі довгенько гукали її і нарешті догукалися.

-         Ну кажіть чого прийшли?

Вони один поперед одного заторохтіли про свою любов до Алгебри.

-         Годі! Усе і так ясно! Я вам скажу тільки одне: друзі пізнаються в біді…

-         Ой лихо! Ой біда!

Вони побігли на зойк, забувши навіть подякувати мудрій Математиці, і побачили, що Алгебра занедужала.

-         Треба по лікаря йти. Він добрий і хороший,  він обов’язково врятує нашу подругу.

-         Але ж він живе хтозна – де! – мовило Рівносильне рівняння – Хтось мусить за ним піти!

-         Тільки не я! – мовило Лінійне рівняння – Я не можу.

-         Нехай піде рівняння Першого ступеня, воно серед нас найменше – запропонувало Рівносильне рівняння.

-         Потерпи, люба, я швидко приведу лікаря, - пообіцяло рівняння Першого степеня.

 Тим часом хоробре рівняння блукало по країнах та королівствах, долало всі перешкоди і нарешті віднайшло лікаря. А за день – другий вони вже були біля Алгебри. Так самовідданий та вірний товариш врятував Алгебру. А Лінійне та Рівносильне рівняння самотньо стояли осторонь та сумно зітхали, бо тільки тепер зрозуміли слова мудрої Математики. Неважливо, великий ти чи малий, головний чи другорядний. Головне те, які вчинки ти робиш і чи зможеш прийти на допомогу у скрутну хвилину.

Дві сестри

Автор: Варфоломеєва Світлана

Жила в одній країні мама Математика та було в неї дві дочки – Алгебра та Геометрія. Дві сестри завжди сперечалися, хто важливіша за іншу.

   Одного разу мати не витримала і сказала:

-         Не потрібно сваритися, ви обидві важливі. Дивись, Алгебро, ти маєш справу з рівняннями, з числами та буквами. А тепер уяви собі люба, чи зможеш ти написати число десять без кола (нуля)?

-         Ні, мамо!

-         А ти, Геометріє, зможеш розв’язати свої задачі без чисел?

-         Ні, мамо!

-         Ви обидві мої донечки, обидві важливі, обидві потрібні. І одна доповнює іншу.

Алгебрі з сестрою стало соромно і вони попросили одна в одної пробачення. Адже зрозуміли, що одна без іншої не можуть існувати. А ви можливо іншої думки?  Напишіть про це?

Презентація на тему: Симетрія в природі

Автор: учень 9 класу Дависвіч Сергій

симетрія в природі from Ksuha35

Презентація на тему: Квітковий годинник

Автор: учениця 7 класу Тріска Анастасія

Квітковий годиник from Ksuha35